Маю велику прикрість з приводу того, що мені на факультеті прикладної математики не викладали твори Забужко, і тому власне її та «Мову і владу» відкрив для себе значно пізніше.
Дивуючись Вашому коментареві про «складність» написаного, вирішив перечитати ще раз. Ті ж яскраві ілюстрації, ті ж влучні паралелі з «1984». Ті ж висновки в рядках пані Забужко, однак вже нові — у мене.
Напросилось питання в стилі Забужко: Чи, часом, не тому Вам складно читати, що твір написаний українською?
Ну, якщо вже я пишу українською, то може й не складно? В неї складні речення. Звичайно зрозумілі думки, просто викладені вони занадто перекручено. Оскільки Забужко науковець, то і ссилається вона часто як науковець, і пише так само.
Частково поділяючи думку Аліни, скажу, що твір «Мова і влада» написаний дійсно дуже незрозуміло через велику кількість філософських відступів і зайвих вражень, які автор намагалась детально подати поряд із основню ідеєю… Щодо суті самого твору, то безперечно, у ньому все вірно, тільки написати можна було краще.
Если вы все же читали Берроуза, а не его биографию, то могли бы заметить, что увлекался он не только «морфином», как вы удосужились написать.
И если вы действительно вдруг когда-нибудь читали Берроуза, у вас не возникло бы ощущений, что какой-либо другой писатель пишет «слишком сложно».
Но поскольку вы спрашиваете, причем же здесь этот человек, придумавший такую ходовую в музыкальных кругах штуку как «сэмпл», хотя изначально это был авторский способ письма — значит вы знакомы с ним только по официальной биографии, которую прочитали, скорее всего, непосредственно перед тем, как ответить на мой комментарий.
Окей, поумничали и попустили меня. Что дальше? Ваше его взросло еще на левел? Я не гонюсь за тем, чтобы показать какая я умная, что пишу интересней всех, за количеством лайков. Я не считаю себя УМНОЙ, я очень глупая. Я читаю литературу, написанную простым языком. Раз уж на то пошло, то и Кортасар пишет сложными предложениями, но у него все просто. В этом и замечательность текста. Какая-то ничтожная моя мыслишка удостаивается внимания. И так понятно, что мне не место на этом сайте, который вмещает множество развитых и гениальных людей. Но нельзя же так серьезно относится к чьему-то мнению по поводу той или иной мелочи.
Критичних людей не бракуватиме ніде і ніколи, тому з цим слід або змиритись, або віднайти власні варіанти поведінки (ігнорування, іронія, вдосконалення, контркритика тощо). Зрештою, часто це допомагає виявляти і виправляти власні недоліки або слабкі місця (якщо вони є).
Чего ж тогда советовать не читать современную литературу перед едой?
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі. Увійти
або
Зареєструватися.
Увійти за допомогою профілю:
Facebook
або
Вконтакте
23 коментарі
Дивуючись Вашому коментареві про «складність» написаного, вирішив перечитати ще раз. Ті ж яскраві ілюстрації, ті ж влучні паралелі з «1984». Ті ж висновки в рядках пані Забужко, однак вже нові — у мене.
Напросилось питання в стилі Забужко: Чи, часом, не тому Вам складно читати, що твір написаний українською?
а Забужко й так почитаєш)
И если вы действительно вдруг когда-нибудь читали Берроуза, у вас не возникло бы ощущений, что какой-либо другой писатель пишет «слишком сложно».
Но поскольку вы спрашиваете, причем же здесь этот человек, придумавший такую ходовую в музыкальных кругах штуку как «сэмпл», хотя изначально это был авторский способ письма — значит вы знакомы с ним только по официальной биографии, которую прочитали, скорее всего, непосредственно перед тем, как ответить на мой комментарий.
Я не собирался вас попускать и выгодно выделятся на вашем фоне. Окей?
Что я еще могу сделать для вас, чтобы вы не волновались этому поводу?